Одна нога в майбутн?м,А друга у минул?м –Гнучкого часу трюк.У простор? розкут?мМитт?вост? поснул?Тепер?шн?х сполукНа час не мають впливу,Бо в?н втрача? м?ру.Утворена петляФорму? особливуТу матрицю еф?ру,Де к...

Моя ти зоре, зглянь мен? у в?ч? –У глиб душ? палко? зазирни.У цьому св?т?, як ? в потойб?чч?,Торкнися променем ?? струни.Вз?рець матер?? тонкого т?лаЛел?? красномовно у п?тьм?,Бо ти завжди з небес палахкот?лаЙ живила думку...

М?сто немов на долон?,В сут?нь будинки сповит?.Чуйн?сть дивочно? мит?Вражень роздмуху? плом?нь.М?сяць неначе перлина,Небо мов обрус ?з ситця.Може спимо та нам снитьсяЦя виразиста картина?Може ? нас не ?сну?? –Ма...

М?нливе все у цьому св?т? –Прийшло н?зв?дки, йде в н?куди.Цикл?чн?сть руху по орб?т?Вс?ляко розум?ють люди.Своя у кожного св?дом?сть,Сво? вподобання ? досв?д,Думок рутинна монотонн?стьТа в?дчутт?в щоденний лоск?т.А...

Незвично чути гр?м у Листопад?,Коли оголен? сади поснули майже –?м вже н?що не стане на завад?,Бо не спроможн? т? сприймати щось си враже.А дощ у шибку брязка? невтомно –Байдуже му як я ся почуваю нин? –Немов гусляр на гуслях м...

Гординя – кам?нь спотикання –Ус? досягнення помножу? на нульТа в?дда? св?т на заклання,Бо фальш у вигляд? рятуючих п?люльСкорочу? нам ?снування.Гординя саме тих вража?,Хто з виду начебто в духовн?й сут? зр?с,П?дв?вся й упер...

Золотисто-шафранна ос?ньПолишила на зиму наш край.То чому я збираю дос?Умовивод?в зр?лих врожай?Н?ч химериста, н?ч дивацькаДо бурхливих натхнень ма? хист.Т?льки оч? закрий, зненацькаПромайне у в?кн? вовчий хв?ст.Н?ч...

Як козак у в?йсько збиравсяЖарт(З арх?ву)Як козак у в?йсько збирався,Вс?й громад? низько вклонявся.Розпинав дбайливо намет,Зазивав на пиво та мед.Не цуралась р?дна громада,А збиралась г?дно та радо.Прибувала з д...

Уявна спов?дь небу- м?й освячений грааль,А в ньому- д?амантове намисто.? кожна намистина, то ? погляд вдаль,Де неосяжн?стю вража? небо чисте.З матер?й темних та кротових н?р,Серебриться коло галактично? мереж?:Уявн? веж?, уявн?...

Я – дивлюсь, як тво? волосся ще пару? в?д спеки душу:все занадто зайшло далеко – ти шука?ш, де клала фен...Головне в?дтепер – завжди я у тебе вдивлятись мушу.Я вдивляюсь у твою вроду – як у риму, як у рефрен. А за в?кнами – в?чне м?сто...