Дмитро Чистяк - Святкова зала - En

Святкова зала

Святкова зала у л?леях осяйних –
Хай музика луна? св?тозора –
Нечутно засина, ? плин старих канцон
В’ялить ??, дарма що панства рясно.
Чи ж ми снимо у глибин? в?к?в?

Розкущу?ться жар ясним суцв?ттям.
Так тихов?йно линуть маскаради,
Що ?х веде весна! Та бронзов?нням
Холодна зброя вр?залася раптом
У жар суцв?ть на мертвих килимах.
Чи й ми снимо у люстр? темних л?т?

Чому ж не полуднево, чом веч?рньо?
Чаклунством осмутн?ло св?тле свято.
Б?ляв? коси обернулись черню –
? чар?вниця плаче за коханим,
? юност? не верне ворожбит.

О жаль за днем ? присмерком летким!
Згадай молочн? ноч? над р?кою…
Святков? св?тич? тремтлив? та жалобн?,
? музика прощально вибуха?,
А в серц? ворожбита жаль за днем.


Festive hall

A Festive hall in lilies effulgent -
Let beamish music be heard -
Unheard, it falls asleep, and flow of old canzonas
Dries it, regardless of the decent crowd.
Whether we are dreaming in the depth of centuries?

A heat blooms with clear inflorescences .
So quietly masquerades rush
That they are conducted by a spring! But with bronze
A plain weapon embedded suddenly
In the heat of inflorescences on dead carpets.
And are we dreaming in the chandelier of dark years?

Why not midday, why evening?
A light holiday was darkened by witchcraft.
Blond braids turned into the blackness -
And an enchantress cries after a darling
And youth will not be returned by a sorcerer.

Oh it is pitiful after a day and twilight volatile!
Remember milky nights above the river.
Festive lights quivering and plaintive
And music bursts parting
And in the heart of a sorcerer there is pity after a day.


(c) Dmytro Chystyak

(c) translated by Maryna Tchianova