Бригантина Коган

Та набридло ж про пусте говорить,
Сперечатись про стару любов -
Глянь-бо: в фл?буст`?рськ?м син?м мор?
Бригантина паруса зд?йма? знов

Кап?тан з шелепами що скел?
Вийшов в море - Бог його боронь!
На прощання вище п?нний келих,
Де вино - що золото й вогонь.

? п`?мо за хиж?х та несхож?х,
Хто в?д затишку п?шов в приб?й,
В?тер б`? й звива Веселий Роджер,
Й люди Фл?нта г?мн горлають св?й.

Тож в б?д?, чи в радости, чи в гор? -
Кинь лиш оком пильно й без розмов -
В кришталев?м дивн?м сив?м мор?
Бригантина п?д?йма в?трила знов...