475. Василь Стус. Крестом он напоследок осенил...
Крестом он напоследок осенил
свой легкий дух - и двинулся в дорогу,
чтобы навек сподобиться [неразб.]
которую сызвеку Бог судил.
Так славно он всю жизнь свою прожил,
на многотрудную всходя Голгофу,
как должно встретил страстную субботу,
а на рассвете, страждущий, почил.
И подвиг тот закончился. Унынье
спустилась мглою над ордынским лесом.
Быть обещался богом, стал же бесом
в пустыне, что рыдает меж глубин.
Святим хрестом востанн? ос?нив
св?й плинний дух — ? рушив на дорогу,
аби нав?к сподобитися [нерозб.]
котру значив нам Бог спередв?к?в.
Так славно в?н життя сво? прожив,
на многотрудну стаючи Голготу,
зустр?в належне був страсну суботу,
а вдосв?та, стражденний, опочив.
? подвиг зак?нчився той. Печаль
з?йшла ?млою над ординським л?сом.
Запов?дався богом, стався б?сом
в пустел?, що рида? м?ж проваль.
свой легкий дух - и двинулся в дорогу,
чтобы навек сподобиться [неразб.]
которую сызвеку Бог судил.
Так славно он всю жизнь свою прожил,
на многотрудную всходя Голгофу,
как должно встретил страстную субботу,
а на рассвете, страждущий, почил.
И подвиг тот закончился. Унынье
спустилась мглою над ордынским лесом.
Быть обещался богом, стал же бесом
в пустыне, что рыдает меж глубин.
Святим хрестом востанн? ос?нив
св?й плинний дух — ? рушив на дорогу,
аби нав?к сподобитися [нерозб.]
котру значив нам Бог спередв?к?в.
Так славно в?н життя сво? прожив,
на многотрудну стаючи Голготу,
зустр?в належне був страсну суботу,
а вдосв?та, стражденний, опочив.
? подвиг зак?нчився той. Печаль
з?йшла ?млою над ординським л?сом.
Запов?дався богом, стався б?сом
в пустел?, що рида? м?ж проваль.
Метки:









