Мамай 2

Як?, братва, були часи:
Всьому була вольная воля:
Мужик ще не носив труси

В?н дерев*янною сохою,
Розвертав землю, с?яв жито,
? дихав в?тром в чист?м пол?,
Душа св?тилась, рило вмите

Мав сов?сть, в?ру, боявсь кари,
Ще не згадИли нашу землю
Н? половц?, н? печен?ги,
Н? монголо?дн? татари

Та вже ж, на не? б?с спустився
? завидющим. з б?льмом гоком,
На св?т щасливий задивився,
В?д злост?, ледве, не вдавився

Н?-н?, не та в людей дорога,
З п?снями, см?хом, с?ють, жнуть
Люблять життя ? в?рять в Бога
А я кажу-Сему не быть-
? ну, б?совський св?т творить

Не в пот? вузького чола,
Степний народ хл?ба шука?,
До дармового, до добра,
Свого плюгавого коня,
Косий коч?вник поверта?

В ф?йордах, налигавшись ?лю,
Од?на внуки ? сини,
Натягують ?з шкури зв?ря,
На крепкий зад крепк? штани

? пруть ледач? челов?к?,
Нам по к?стках, ?з варяг в гр?к?,
За слиною в?д шовкопряда,
А ми, ?м щей допомога?м,
Бо дурну, добру душу ма?м

Йде в нашу землю всяка муть,
Халява, сер, жлоб*яча суть

Дитинство к?нчилось, Мамаю,
Прийшла зараза ? про нас,
На дуже довгий, довгий час
Життя спок?йне забува?