Мамай-1

? перший крик-Мам! Мон? мало!
Життя дурного не шукало
? знайте, щир? укра?нц?,
Кабан вже рохкав, було сало,

Р?с наш Мамай ?з краю в край,
Був в т?л? славний молодець,
Мав ? початок ? к?нець

См?явся, плакав, в жмурки грався,
? так майстерно в?н ховався,
Що вже тод?, пов?р нам, брат,
У Мамая було не т?ло,
А найстоящий маскхалат

Трип?льський муж скрутив вуздечку
? з розумом, не навмання,
Привчив ? ос?длав коня,

Мамайчик наш вч?пився в гриву
? ген-ген в степ, малий, щасливий,
То був простий ? гарний час,
Як мало з нього ? у нас

Н?хто н? з ким не воював,
Народ був добрий, щирий, мудрий,
Рад?в життю ? мав, що мав

Лиш зр?дка, за якусь сп?дницю,
Трип?лець, чемному трип?льцю,
М?г булавою ? по пиц?

Була удача вс?х м*яка,
Щоб не ламати ноги й руки,
Не в?дбивать нирки й печ?нку,
Народ придумав гопака

? ого-го, як ми потом,
Вс?х: печен?г?в ? татар?в,
Вс?х, хто хот?в бабла на шару,
В мать бога душу-гопаком