Виходжувнч

Виходжу в н?ч, поглянути на небо.
Безмежний прост?р, вабить ? манить!
Посп?лкуватись, маю я потребу,
?з Космосом, що огорта? вмить…
Я чую гул, симфон?ю з?ркову,
Енерг?й шквал, пронизу? наскр?зь!
А я шукаю, знов потр?бне слово.
Щоб до душ?, до серця, щоб до сл?з!
З?рки палають, св?тло ?хн? лине,
Скр?зь св?тлов? роки, доходячи до нас!
? нав?ть як, якась ?з них загине,
Ми бачимо ??, не зупинився час!
Людськ? життя, на ц? з?рки, так схож?!
Згорають стр?мко, за вселенську мить…
Але не вс?, дарують СВ?ТЛО, може,
Коли душа, у безв?сть, в?длетить…
Чим б?льше в?дда?ш,тим б?льше ма?ш,
Добр? д?ла, це для душ? бальзам!
? лиш тод?, ти для людей зася?ш,
Коли ?диним з ними, станеш сам!!!