Хрон ка життя

( Другу, Сергiю Юрiйовичу Тудовшию . присвячую. )

М?й друг життя, на камеру зн?мав…
Зн?мав усе, що бачив навкруги.
Як мотоцикла, я ремонтував,
Як ви?зджали в л?с, та на луги…
Зн?мав вес?лля, свята, та д?тей,
Веч?рки, зустр?ч?, очей яскравий блиск.
Сус?д?в, р?дних, шану до гостей,
I сонця золотого теплий диск.
На пл?вц? наша юн?сть, ? любов,
I молод?сть, та жага до життя!
? серце розганя? знову кров,
I спогади зринають з небуття!
Лише душа, з?тха? та болить,
Бо багатьох на св?т? вже нема.
Час невблаганний, ?снування мить,
До вс?х приходить зоряна зима…
Моя подяка другу, за к?но,
Хоч свого часу, з нього кепкував.
В?дкрив в минуле, в?н мен? в?кно,
Яке ран?ше, я не ц?нував.
Приношу Богу щире каяття,
Лиш наша сов?сть ма? буть судь?й.
Я зрозум?в, у чому сенс життя,
Важлива пам’ять, у серцях людей!