Не говори печальними очима. Лина Костенко
Не говори печальными глазами...
Лина Костенко
Не говори печальными глазами
то, что не могут выразить слова.
Так нежность неожиданно пронзает.
И так молчит перед грозой листва.
Ты сон мой или явь моя не знаю,
иль просто это магия была...
Ведь радуга стояла между нами!
Но пропасть между нами пролегла!
Тебя я вспомнив, не скажу - любимый.
И все же ты меня не забывай.
Жизнь разными дорогами прошли мы.
Судьба свела однажды невзначай.
НЕ ГОВОРИ ПЕЧАЛЬНИМИ ОЧИМА.
Лина Костенко
Не говори печальними очима
те, що не можуть вимовить слова.
Так виника? н?жн?сть самочинна.
Так виника? тиша грозова.
Чи ти м?й сон, чи ти моя уява,
чи просто чорна маг?я чола...
Яка м?ж нами райдуга стояла!
Яка м?ж нами пр?рва пролягла!
Я не скажу ? в пам'ят? - коханий.
? все-таки, згадай мене колись.
?шли дв? дол? р?зними шляхами.
На роздор?жж? дол? обнялись.
Лина Костенко
Не говори печальными глазами
то, что не могут выразить слова.
Так нежность неожиданно пронзает.
И так молчит перед грозой листва.
Ты сон мой или явь моя не знаю,
иль просто это магия была...
Ведь радуга стояла между нами!
Но пропасть между нами пролегла!
Тебя я вспомнив, не скажу - любимый.
И все же ты меня не забывай.
Жизнь разными дорогами прошли мы.
Судьба свела однажды невзначай.
НЕ ГОВОРИ ПЕЧАЛЬНИМИ ОЧИМА.
Лина Костенко
Не говори печальними очима
те, що не можуть вимовить слова.
Так виника? н?жн?сть самочинна.
Так виника? тиша грозова.
Чи ти м?й сон, чи ти моя уява,
чи просто чорна маг?я чола...
Яка м?ж нами райдуга стояла!
Яка м?ж нами пр?рва пролягла!
Я не скажу ? в пам'ят? - коханий.
? все-таки, згадай мене колись.
?шли дв? дол? р?зними шляхами.
На роздор?жж? дол? обнялись.
Метки:








