Осiнь з Вiтром на зупинцi

Дотик в?дчула чар?вно? Фе?;
Д?йсно, це був неабиякий хист:
?Ос?нь в?зит нанесла Орх?де??,
Щойно жовт?ючим став ?? лист.

Певне, замало роботи ?й в пол?,
Та ? в садочку не той вже розг?н!
Вирвалась миттю ?з власного кола
Та й до к?мнатних примчалась рослин:

?Двер? в?дкрийте! Бо Я – господиня!
Фарби сво? роз?ллю тут ? там:
Жовт?, багрян?, в?дчинена скриня:
З не? Вам зр?л?сть дарую, ?Мадам?!

Та й зажурилася вмить Орх?дея:
?Добре, що жовтий листочок один,
Ще молода Я! Ну зовс?м зелена!?
Ос?нь всм?хнулася ?й з-п?д хмарин:

?З В?тром залишусь, маб `уть, наодинц?!
(Маю на це забагато причин)
В тихому шелест? трав, на зупинц?…
Ти ж, моя люба, всм?хнись, в?дпочинь!
Встигнемо зр?лих сягнути вершин!!!?
28.09.2018