Метелик

Летить метелик до вогню,
Немов не бачить,
Стовб ?скор, в?тер ?х здмухнув –
Це – т?льки значить:
Що притяга його тепло,
Крихка – над?я,
Все це – на крилах – принесло,
?, врешт?, – Мр?я!

Ось так Життя, все вабить нас, -
Дару? Казку!
В безц?нний, чар?вний той час –
Любов ? ласку!
Дару? образ на роки:
В кв?тах - довк?лля,
Та плесо сонно? р?ки,
Л?с?в – прив?лля!

А, може журавлиний клин,
Яскраву – ос?нь,
Старезний на запруд? млин, -
Дзеркалить просинь!....
Зелений пром?нь серед хмар, -
На зах?д – гляне!
Через пожежних сонця чар –
? враз, - не стане!..

Погаснуть зор?, сонце, св?т –
Не стане – неба!
Лише Кохання св?й прив?т –
В?ддасть для тебе!
Тож до вогню ти – долет?в,
Побачив - небо!
? так того тепла хот?в, -
Що – знищив себе!


Листопад.2017