Онуковi на укр. яз

Донесла' сус?дка мам?:"Знову ваш - у калабан?.
Змочить ноги, захвор??" - п??, яб?да, та й п??.
Розхвилю?, рознерву?...Мама тата зациру?:
"То все тво'? виховання, та краплина ця - остання.
Досить мо'го вже терпцю! Добрих ляпас?в мальцю
Треба-таки надавати ? н? кроку б?льше з хати".
Настр?й, звiсно, вс?м з?псули, з двору мене притягнули
? давай питати з хо'ду: л?з нав?що я у воду.
Не кричав я ? не плакав, спок?йнесенько балакав,
Що в нових сво?'х чоботтях спершу лазив по болот?,
По'т?м вир?шив помити, знав, що будете сварити.
Та'кож другий був мотив: перев?рити хот?в
Ви яке взуття купили, файн? "бабки" заплатили,
Ф?'рмове воно було', чи китайське барахло.
Але ви розбили вщент м?й важливий "ксперемент".
Я промову зак?нчи'в, як дорослий посап?в,
До повчань приготувався...Татко перший засм?явся.
Мама хитро посм?хнулась ? серьозно в?дгукнулась:
"Щоб не йшли на в?тер грош?, моднику п?ду'ть кальош?."


19.02.16р.