Сон-345

Я журнал?ст ? серед ?нструмент?в,
У мене гострий та холодний розум,
Що в?дд?ля? факт в?д сентимент?в -
? прояв?в задавнених психоз?в.

П?дходжу гостро, ?нод? критично,
Не даючи слабини - в л?нчуванн?,
Будую ланцюги анал?тичн?,
Вправляючись в близьк?м прогнозуванн?.

Але серйозний вигляд в мо?й справ? -
Почасти виклика? глузування,
А особливо - як прогнозування
Не справджу?ться й хибить у реал?.

Найб?льш лог?чн? схеми не працюють,
? граф?ки ламаються на дрова -
А статистичн? дан? ?нформують -
Уже коли згор?ли л?с й д?брова.

Тож щоб в профес?? не бути голосл?вним,
Почав шукати ?ншо? методи -
Можливо, шарлатансько? й сумн?вно?,
Але щоб попадала вряди-годи.

Тож взявся до метод ?нту?тивних,
Й на сором св?й, у небо тикав пальцем,
Хоч прикривав усе серйозним видом,
Маскуючи в соб? неандертальця.

Траплялися помилки, та част?ше -
На диво ? соб?, ? глядач?в...
Я попадав в десятку й см?лив?ше -
Я стверджував - на гран? маячн?.

Коли ж мо? прогнози в?д?рвались -
? втратили свою рац?ональн?сть,
Я почував себе неадекватом,
Якого заберуть у психл?карню.

Можливо, нейролептики - ? вих?д,
А я насправд? - псих ? шизофрен?к,
Який не намагавсь сид?ти тихцем -
А вт?лював в життя сво? ?де?.

Оп?сля я упевнився - прогнози -
Це гра в рулетку, б?г завжди позаду,
Аби насправд? викликати сльози -
Потр?бно власноруч творити правду.