Сон-261

У вузьк?м с?мейн?м кол? -
Тайни - наче шило в торб?,
Наче схован? у схов?,
Та не варт ловити з горба.

Але як можливо скрити -
В?д пронизливиго скану,
Ск?льки стопок татко випив
Й ск?льки обманув коханок.

Татко, може, й не в?дкрився б,
Та в доньки як на ренген?,
?нформац?я в?дбилась -
Як на зн?мку дв? леген?.

Вона в курс? - ?з ким татко,
Час проводить у об?ймах -
Тож не личить в?дпиратись -
Коли донька справжня в?дьма.

Донька зна? по?менно -
Вс?х коханок до одно?,
Де живуть, й кому натхненно
Брешуть в оч? й за спиною.

Ск?льки рок?в ?хн?м д?тям,
Ск?льки платять товстим нянкам,
Щоб вони були прив?тн?,
Зам?няючи ?м мамку.

Тож не скрити в?д мало?
Чого варт? сп?льн? клятви,
Коли сп?вживеш з одною -
?ншу ж маца?ш п?д платтям.

У доньки сучасний погляд -
На стосунки та на зраду -
Вона в курс?, ск?льки роги -
Батьку коштують в каратах.

Та доньц? давно набридло
Коливання н?валяшки,
П?сля одкоровень родинних -
Ледве не п?шла в монашки.

Панталони та футболки
Зам?нили стр?нги й бод? -
? у тридцять з лишн?м рок?в,
Вона вир?шила - год?.

Що не кавалер - то скнара,
Пустомеля та брехло.
А коли нагряне стар?сть,
Стане, як татусь, козлом.