Молодiсть

Молод?сть завжди врожа?м колоситься.
Ой, стриму не ма? молоде зело,
Любов? жар-птиця бере на крило!
П'янке почуття вперто в серце проситься.

В томн? вечори спати вже не хочеться,
Бо проникло в серце кохання жало.
Юн?сть пребагата на на любов й тепло,
Г?мн чарам житя до небес возноситься.

Щастям зас?ва? молод?сть життя
? голубить тепл?, н?жн? почуття,
Парубоцькими звитягами пиша?ться.

Вогонь молодечий пахкотить, не згас,
В тих?м надвеч?р'? мила зачекалася -
Неповторний, незр?внянний молодост? час!