Колискову не спiвала мати

Колискову не сп?вала мати,
Бо не вм?ла сп?вати,
Котик тихенько,
Мурликав частенько.
Колисав малу дитину,
Доля закрила ? цю шпарину,
Для не? нема неможливого,
Росла дитина, без страху жахливого.

Не жалкуй, що нема тепла
Душ? р?дно?, бо ?й не дала
Часу такого пора,
Тоб? жити в пошуках добра.
То теж не ? горем, лишень
Можлив?сть дана сп?вати п?сень,
Добро творити д?тям сво?м,
Нехай це буде щастям тво?м.

Колискову сп?вати ? ти не вм?ла,
Щирого серця сила,
Зм?нила ту напастину,
Прийдеться сп?вати сину.
Вчитися варто завжди,
Колискова руйну? сл?ди,
Тяжких думок щоденних,
Помилок незбагненних.

Засп?вай блага? мати,
Бо ?й не сп?вали, грати
Сталев?, табори з собаками,
За сп?в ломили хребти ломаками.
Така доля час?в минулих,
П?в Укра?ни таких,
З острахом вирива?ться,
Рад?сть ? см?х, в долонях хова?ться.

Колискового сп?ву почути,
Батько бажав, бо?ться бути,
В гармон?? з св?том, д?д?в,
Сп?в в?д зло? дол? боронив.
Про силу п?сн? знали,
В п?снях Сонце благали,
Берегти весь р?д,
В?д хвороб та б?д.