Стоит девушка на пероне

Сто?ть д?вчина на перон?
? думки линуть в голов?,
та що ж ?й думать
так?й д?вчин? молод?й.

Та ?й так сумно раптом стало,
неначе кинув ?? весь б?лий св?т,
а вона сто?ть тут на перон?
й чека? по?зд в далекий св?т.

Вона багато, що зрозум?ла:
себе перебудувати вона зум?ла,
справжн? кохання вона зустр?ла
? так студентськ? роки прожила.

Але як же ж ?й тяжко усе це було.
Н?кого ?з р?дних рядом не було,
а ?й так хот?лось сказати слова.
Та ласку почути ? материнськ? слова.

Лиша? це м?сто ? друз?в вона.
По?де на по?зд? в нове життя.
Н?чого не зна?, як буде,
? що то колись у не? було.

Вокзал розд?ля? ?й думки
? навп?л д?лить цю д?вчину.
Одна вона сто?ть й чека?,
а ?нша вернулась назад.

? як би то дв? людини
з одн??? зробилось тимчас.
Роздво?ння особистост?
проходить повсякчас.

Думки про минуле пливуть ? пливуть,
але ? в майбутн? так хочеться зазирнуть.
Але ж нев?доме чека? там вс?х,
а минуле прожити уже не зм?нить.

Ось ?де цей по?зд й зупинка його,
тут на перон? пасажир?в вс?х сто.
Сто?ть д?вчисько й чека? його
? серце хвилю?ться, ? б'?ться воно.

Думки розл?таються в р?зн? боки,
бо д?вчина зна?-почнеться життя.
Але, яке воно буде,не зна? вона.
А ?й так хот?лося б, все знова почать,
забути про все й життя розпочать.


Та як же ж забудеш?Не можна забуть
Минуле нас вчить,як майбутн? зробить!
Тому ми не можем зачеркнути весь св?т,
а нам лиш потр?бновсе це зрозум?ть.


Ось так ? д?вчина сто?ть вся в думках
? сльози гаряч? течуть по щ?чках.
А оч? ?скряться в?д суму й тепла,
бо не зрозум?ла д?вчина оця,
чи то ?й печально, чи щаслива вона,
чи то зрозум?ла, що жити пора.

Студентськ? роки-це ? все ж життя.
Доросл?ють д?ти у це небуття.
Бо наче б ? марно прожит? роки,
та все ж це не так, бо вчимося ми.

? вчимося жити й працювати сам?,
ми вчимося також бути одн?,
самост?йно приймити р?шення вс?,
та думки справляти у в?рн? шляхи.

Сто?ть це д?вчисько ? зна? вже все.
Пройшла вона шлях цей увесь
? зна? що все, вже к?нець
прекрасним студентськ?м рокам.

Зайшла вона в по?зд.Протерла сльозу.
Прис?ла на м?сце. Попрощалась.
Помахала в в?конце
? по?зд ту-ту.

Зрозум?ла вона, що йде в небуття,
адже ж це потр?бно, бо ?де вона.
Куди ?? по?зд полине? Куди?
Н?хто це не зна? ? нав?ть вона.
Бо вона почина? нове вже життя.