Кiно

Хова?ться у пам’ят? на спод?...
Виходжу з клубу - подививсь к?но.
В обличчя дмуха? - б?да та й год?! -
жара, сортир, усяке? лайно.
? на душ? роз?лл?ться мерзота,
бажання - повернутися в к?но.
Буденн?сть п?дпира? аж до рота...
Колись було в юнацтв? це, давно...

Мене й тепер так нудить в?д к?но.


Метки:
Предыдущий: Той зимой я был беден и одинок...
Следующий: Поэтам деревни