Мерцание звёзд

МЕРЕХТ?ЛИ ЗОР? В НЕБ? ? В ДОЛИН?,
А Л?ХТАР ПОНУРО СТЕЖКУ МАЛЮВАВ.
МИ ГУЛЯЛИ МОВЧКИ (В СНАХ БРОДЖУ ? НИН?)
ПО М?СЦЯХ ЗНАЙОМИХ, ДЕ КОЛИСЬ КОХАВ.
ЗАХЛИНАВСЯ ВЕЧ?Р У СЛЬОЗАХ ? СХЛИПАХ,
РАНОК ОЗИВАВСЯ РОЗПАЧЕМ-ПЛАЧЕМ.
Я САМА У Л?ЖКУ ЩЕ ПОЛЕЖУ ТИХО,
БО В?ДЧУТИ ХОЧУ ЗНОВ ТВО? ПЛЕЧЕ.
ТИ РОЗГЛЯДЬ ?З НЕБА: ТУЖУ ЗА ТОБОЮ.
МОЛОД?? РОКИ ДО БЕЗУМСТВА ЖАЛЬ .
ЛИШ СИНОЧК?В ДВО? ЗАЛИШИВ З? МНОЮ
ТА НА РОЗДОР?ЖЖ? СМУТОК ? ПЕЧАЛЬ.
НЕ ЗУМ?ЛА, МИЛИЙ, ОПРАВДАТЬ ДОВ?РУ.
ВИРОСТИТЬ БЕЗ БОЛЮ НАШИХ СОКОЛ?В.
Б"ЮТЬСЯ ПО ЖИТТЮ ВОНИ,РАНЯТЬ СВО? КРИЛА,
ТА ОДИН БОРОТИСЬ ПРОСТО НЕ ЗУМ?В.
СЕРЦЕ ОБП?КА?,РОЗРИВА ЗНЕМОГА,
ЩО ЗРОБИТИ МОЖУ?ЧИМ ДОПОМОГТИ?
-ПРОСТИ МЕНЕ ГР?ШНУ,-ПОПРОШУ У БОГА.-
А ЩЕ МОГО СИНА ГР?ТИ Й БЕРЕГТИ.
ЗНОВУ Н?ЧКА ПЛАЧЕ РАЗОМ ?З? МНОЮ.
П?СНЕЮ ПРОНИКНУСЬ ? ЗАБУДУСЬ СНОМ.
А ПРОКИНУСЬ РАНКОМ ,ПРОБ?ЖУСЬ РОСОЮ,
ВИГЛЯДАТИ БУДУ ВНУЧОК ЗА В?КНОМ.